28 квітня -80 років від дня народження Ірини Жиленко ( 1941-20130) поетеси.

 

.

28 квітня  -80 років від дня народження Ірини Жиленко ( 1941-20130) поетеси.

Ірина (Іраїда) Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві. Її дитячі роки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночас­но. Закінчила вечірню школу робітничої мо­лоді.

1964 року заочно закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Потім працювала вихователь­кою в дитячому садку, згодом – у редакціях газет і журналів ( «Молодь України», «Літературна Україна», журнала «Ранок»).

Перша книжка поетеси – «Слово на соль­фі», за нею – «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Останній вуличний шарман­щик» та інші.

Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книж­ку «Вуличка мого дитинства». Поезія Ірини Жиленко унікальна, багата на кольори (у віршах назви кольорів ужито понад тисячу разів). А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро опи­сує їх у творах. На честь своїх улюблених фіалок вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші».

Ірина Жиленко отримала премію ім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі») та національну премію України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні»)

Ірина Жиленко померла 3 серпня 2013 року.

Твори Ірини Жиленко для дітей: повісті «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома», збірників віршів «Достигають колосочки» (1964), «Вуличка мого дитинства», (1979), «Казки буфетного гнома», (1985).

Ірина Жиленко цікаві факти

Батьки Ірини загинули під час війни. Виховували її дідусь та бабуся. Дитинство дівчинки минуло у Звенигороді, що на Черкащині

Перший вірш написала у 8 років. Її твори були опубліковані, коли Ірина Жиленко навчалася у школі.

У юності вона влаштувалася до дитячого садочка — доглядати малечу. Деякий час вона працювала у дитсадку вихователькою.

Професійно займалась вокалом в університетській оперній студії та аматорському хорі «Жайворонок» при Київській консерваторії, танцювала у «Веснянці», гарно малювала. Ірині Жиленко пропонували перейти з університету до консерваторії.

Письменниця товаришувала із Євгеном Сверстюком,  Аллою Горською, Опанасом Заливахою, Михайлиною Коцюбинською, Василем Симоненком, Василем Стусом, Іваном Світличним та іншими.

Була одружена з українським письменником Володимиром Дроздом. Вона чекала його з армії,  через день писала коханому листи. Частину переписки опублікувала в книзі “Homo feriens”. Подружжя прожило у шлюбі 50 років. Виховали сина Павла і доньку Орисю.

 26 квітня виповнюється 35 років із моменту трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших ...

 

• 

 24 квітня

150 років від дня народження Любові Борисівни Хавкіної

«Всі хто відвідує бібліотеку - знайомиться з «Таблицями» Хавкіної. Шифр на бібліотечному документі - усьому голова, і ми відразу розуміємо, що Хавкіна в бібліотекознавстві - теж «всьому голова»!» Н. А. Бачинська

Українська бібліотекознавиця, бібліографиня Любов Борисівна Хавкіна народилася 24 квітня 1871 року в місті Харкові.

У 1887 році закінчила другу Харківську жіночу гімназію із золотою медаллю, а у 1893 році – музичне училище з атестатом першого ступеня – «Теорія музики».

Протягом 1888-1890 років працювала у приватній недільній школі Христини Алчевської. Керувала позакласним читанням трьох груп учнів, з іншими вчительками була укладачем третього тому навчально-бібліографічного посібника «Що читати народу».

Свою професійну діяльність Любов Борисівна розпочала в Харківській громадській бібліотеці у 1890 році. Вона активно вивчала досвід зарубіжних країн, відвідувала Західну Європу, США, Канаду та інші країни. Знання іноземних мов давало їй змогу ознайомитися в оригіналах з роботами про бібліотечну справу західних країн. Любов Борисівна Хавкіна прагнула донести до бібліотечної громадськості своєї країни зарубіжний досвід. Результатом вивчення досвіду вітчизняних та зарубіжних бібліотек стало видання універсальних посібників Л. Б. Хавкіної: «Библиотеки, их организация и техника» (СПб., 1904) та «Руководство для небольших библиотек» (СПб., 1911), які неодноразово перевидавались.

1891 року на загальних зборах Харківського товариства грамотності обраний комітет для організації бібліотек-читалень, Л. Б. Хавкіна входить до його складу –да брала участь у його діяльності аж до 1920-го. 1 грудня 1891 було відкрито Першу народну бібліотеку-читальню. Любов Борисівна очолювала музичний відділ газети «Харківські губернські відомості», було надруковано понад 100 її нотаток та статей. Вона брала участь у підготовці «Народної енциклопедії наукових і прикладних знань», підготувавши ряд статей до видання. Із членами спеціальної комісії обстежувала і аналізувала діяльність сільських бібліотек Харківської губернії.

У 1898—1901 роках перебувала в Німеччині – Л. Хавкіна здобувала вищу освіту на філологічному факультеті Берлінського університету. За її проєктами було створено два спеціалізовані відділи — нотно-музичний та перший в Російській імперії науковий відділ бібліотекознавства.

1912 року Любов Борисівна була в складі редакційної комісії у створенні «Народної енциклопедії наукових і прикладних знань». У 1914 році вона виїздила до США, закінчила літні курси удосконалення – Вища бібліотечна школа (штат Нью-Йорк), потім здійснила поїздку – для ознайомлення з організацією бібліотечної справи у США та Канаді. Л. Б. Хавкіна брала участь у з'їзді американських бібліотекарів в місті Ітака.

За її участі засновано Російське бібліотечне товариство, Любов Хавкіну обрали головою правління Товариства, займала посаду до припинення діяльності Товариства у 1921 році. Вона стала організаторкою перших на теренах колишньої Російської імперії бібліотечних курсів – 1918 в Харкові. З того ж року проживала у Москві.

1920 року призначена завідувачкою кабінету бібліотекознавства в Москві, з 1924 року – інститут бібліотекознавства, керувала до 1928. В часі пошуків «іноземних агентів» Л. Б. Хавкіній пригадали численні закордонні поїздки, її діяльність піддана критиці – «за відсутність партійного підходу до справи, неправильну орієнтацію щодо зарубіжного досвіду, недостатнє знання й узагальнення досвіду роботи радянських бібліотек». Через погіршення здоров'я після 1928 року змушено вийшла на пенсію.

У 1930-х роках посилюється критика так званих «буржуазних бібліотекознавців» – звинувачували за «надпартійність», що громадська бібліотека не повинна перетворюватися на зброю будь-якої партії, що бібліотекар може бути партійним, а бібліотека – безпартійна, праці Любов Борисівни переставали друкувати.

Під час нацистсько-радянської війни працювала над «Словником бібліотечно-бібліографічних термінів» російською, англійською, німецькою і французькою мовами. Спадщина Любові Борисівни Хавкіної – понад 500 публікацій: книги, статті, доповіді, у тому числі іноземними мовами, рецензії та огляди, статті з музики і літератури, переклади наукових праць, художніх творів, передмов тощо, талановиті обробки оповідань для дітей.

З 2009 року проводиться регіональний науковий конкурс імені Л. Б. Хавкіної, який набрав обертів і став Всеукраїнським конкурсом. Цей захід спрямований на професійний розвиток молодих науковців та фахівців інформаційної, бібліотечної, архівної справи, музеєзнавців, культурологів, документознавців віком до 35 років. Переможці нагороджуються у номінаціях «Наукові праці» та «Інноваційні проєкти».

Нічого не вичитаєш у нього на обличчі

 

 

Година інформації. 29 березня – 140 років від дня народження Марійки Підгірянки

 Година інформації.

29 березня – 140 років від дня народження Марійки Підгірянки

Українська поетеси, освітянки Марійка Підгірянка [справж. – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська] народилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Гуцульщині в родині лісничого. Батько Марійкі Омелян Ленерт міг собі дозволити відправити до школи лише синів, тому Марійка навчилася читати і писати сама. Подальшу освіту їй дав дід, греко-католицький священик, батько матері. Згодом вона отримала стипендію для навчання в середній школі для дівчаток, а в 1900 році – місце в Академії підвищення кваліфікації вчителів у Львові, столиці Східної Галичини.

З вересня 1900 року працювала вчителькою Уторопської двокласної народної школи, Марія Ленерт впроваджувала в шкільну практику дещо нове. Уроки проводила з восьмої до дванадцятої та з другої до четвертої години. Вранці – з учнями третього-четвертого класу одночасно. Заняття тривало шістдесят хвилин. Цю годину ділили на дві півгодини: письмові і усні. Коли одні займалися голосно (усно), то другі у той час виконували письмові завдання і навпаки. Вона брала зошити учнів додому, перевіряла їх і виставляла оцінки, чого раніше у цій школі ніхто не практикував, її вихованці уважніше і старанніше виконували письмові завдання.

Друкувати вірші в періодичних виданнях під псевдонімом Марійка Підгірянка почала з 1904 року. Перша збірка віршів «Відгуки душі» вийшла в 1908 році. Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939 р. – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.

У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з’являлися лише в журналах. Потім видавництва Львова і Києва видали маленькі збірочки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».

За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».

У 2009 році син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» («Нова зоря», Івано-Франківськ, 2009).

Померла Марійки Підгірянки 20 травня 1963 року.

 

Індивідуальний план роботи На період карантину з 05.04 по 09.04

 Індивідуальний план роботи

На період карантину з 05.04 по 09.04

Бібліотекар

Чорноострівського ПАЛ

Тарнопольська Тамара Олександрівни

№	дата	Зміст роботи	Час роботи	примітка
1	5.04	1.Самоосвіта І ІНТЕРНЕТІ. 2. Презентація « Календар пам’ятних і знаменних дат. 3. Дизинфекція  робочого місця *комп’ютер.	9.00-17.00
2	6.04	1.Вилучення з фонду застарілих видань, складання актів на списання. Книжкова виставка «113 роки від дня народження С.І.Олійника. українського письменника. 2.Поповнення свого  блогу» Дизинфекція  робочого місця *комп’ютер	9.00-17.00
3	7.04	1. Продовження списання застарілих видань. 2. Зробити до всесвітнього дня здоров»я інформацію. 3.Самоосвіта в інтернеті.	9.00-17.00
4	8.04	1. Година інформації « Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів» 2. Приймати участь у вебінарах бібліотекарів Дизинфекція  робочого місця *комп’ютер	9.00-17.00
5	9.04	1.Перегляд формулярів 3 курсу 2. Поповнення літературою постійно діячу   книжкову  виставку « Молодому механізатору» 3. Дизинфекція  робочого місця *комп’ютер	9.00-16.00

 Індивідуальний план роботи

На період карантину з 29.03 по 2.04

Бібліотекар

Чорноострівського ПАЛ

Тарнопольська Тамара Олександрівни

№	Дата		Зміст роботи	Час роботи	Примітки
1	29.03		1..Поповнення сайту бібліотеки. 2.Дизенфекція робочого місця +компютерна зони. 3. Перегляд формулярів III курсу.	9.00-17.00
2	30.03		1.Година інформації:» 140 років від дня народження Марійки,Підгірянки поетеси». 2."Дизенфекція робочого місця +компютерна зони.	9.00-17.00
3 4 5	31.03 1.04 2.04		1.Самоосвіта в Інтернеті. 2.Робота з  інформації  на сайті Методичний портал. 3.. Дизенфекція робочого місця +компютерна зони. 1.Самоосвіта в Інтернеті. 2.  Підготувати до списання застарілої літератури. 3. Дизенфекція робочого місця +компютерна зони. 1. 100 років від дня народження Арсентія Мальона військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України. Година інформації 2.Поповнення сайту бібліотеки. 3. Дизенфекція робочого місця +компютерна зони.	9.00-17.00 9.00-17.00 9.00-17.00 9.00-16.00

                                          Індивідуальний план роботи

На період карантину з 22.03 по 26.03

Бібліотекар

Чорноострівського ПАЛ

Тарнопольська Тамара Олександрівни

№	дата	Зміст роботи	Час роботи	примітки
1	22.03	1.Робота з документацією бібліотеки.  3. Самоосвіта в мережі Інтернету Дизенфекція робочого місця +компютерна зони.	9.00-17.00
2	23.03	1Приймати участь вебінарах. 2.Самоосвіта в мережі Інтернету. Дизенфекція робочого місця +компютерна зони.	9.00-17.00
3	24.03	2.Інвентаризація підручників 10 класу. 3.Інвентаризація підручників 11 класу. Перегляд матаріалів про бібліотеку в  Інтернеті. Дизенфекція робочого місця +компютерна зони.	9.00-17.00
	25.03	1.Корегування місячного плану бібліотекИ на квітень місяць.  2.Дизенфекція робочого місця +компютерна зони. 3.Перегляд інформації на сайті " Українська асоціація бібліотекарів	9.00-17.00
	26.03	1.Поповнення сайту бібліотекаря. 2.Перегляд інформації на сайті "Методичний портал". Дизенфекція робочого місця +компютерна зони.	9.00-16.00